«Невже школярі можуть зробити робота?» – здивовано запитує один із членів Українського союзу промисловців і підприємців. У конференц-залі зібралися представники УСПП і Національного центру «Мала академія наук України», аби розпочати співпрацю юних винахідників і підприємців. МАНівці відповідають: та звісно! Машини, які розробляють школярі, можуть і в футбол грати. Нещодавно навіть фестиваль робототехніки провели. Для підприємців інформація про тисячі винаходів українських школярів – поки що новина. Але вже в найближчому майбутньому ці винаходи будуть використані для потреб ринку й інноваційного розвитку економіки. Президенти УСПП і МАН Анатолій Кінах і Станіслав Довгий підписали угоду про співробітництво, що передбачає простий механізм реалізації наукових і творчих розробок.

В Європі співпрацю винахідників і підприємців уже налагоджено. За статистикою, в успішних країнах втілюється в життя один з десяти дитячих винаходів. У таких країнах приріст ВВП за рахунок впровадження інноваційних технологій сягає 70 – 90 відсотків, тоді як в Україні – лише 0,7. Одна з найуспішніших методик «зв’язку» науки й бізнесу – ТеоПракс, що вже 17 років діє в Німеччині. Однойменний німецький центр допоміг «відбутися» 850 учнівським і студентським проектам.

«Мала» наука не відстає від «великої»

Наука українських ВНЗ сьогодні переорієнтовується на роботу «на результат»: університети шукають замовників для прикладних розробок, взаємодіють із бізнесом. 

Міністерство освіти і науки поставило завдання забезпечити співвідношення фундаментальних досліджень і прикладних розробок для технічних університетів – 30 на 70. Але, крім «дорослої» науки, в Україні підросло ціле покоління юних винахідників.

– Коли ми починали 2000 року, в нас було сім тисяч дітей і вісім спеціальностей, – розповідає підприємцям президент НЦ «МАНУ» Станіслав Довгий. – Сьогодні це понад триста тисяч школярів і 64 спеціальності. Майже в кожному районі і в більшості шкіл є відділення Малої академії наук. Ми перебуваємо на етапі, коли наша діяльність переросла всі організаційні форми й чинну законодавчу базу.

– Цей потенціал просто необхідно спрямувати у відповідні сектори розвитку економіки і діяльності держави, – вважає президент УСПП Анатолій Кінах. – Це дуже важливо! Україна сьогодні інтегрується до європейської і світової системи. Маю надію, що в листопаді у Вільнюсі підпишемо угоду з ЄС щодо вільної торгівлі. А це не тільки нові можливості, а й нові ризики. Треба дуже швидко підвищувати конкурентоспроможність економіки, створювати сприятливий інвестиційний клімат. А ще – бути готовими захищати національні економічні інтереси. Система підготовки кадрів має бути дуже ефективною. Досвід і Малої академії наук, і НАН стане в пригоді. Від взаємодії бізнесу й науки залежить майбутнє України як конкурентоздатної держави.

Анатолій Кирилович переконаний: співпраця з МАН буде довгостроковою. Угоду треба підкріпити реальними справами й результатами. Поки що УСПП і МАН створюють спільні плани на рік, раз на квартал підбиватимуть підсумки зробленого.

Удома не знають, у світі – впізнають

Юних інтелектуалів, майже не відомих вітчизняним промисловцям, уже впізнають у світі.
– Поки що більше можливостей ми маємо на міжнародних виставках – у Парижі, Мюнхені, Геттінгені, – констатує Станіслав Олексійович. – Європейські підприємці їх ніколи не пропускають. Десятки розробок українських дітей нині – на етапі вивчення і впровадження за кордоном. Це винаходи в галузі вітроенергетики, сонячної енергетики, ресурсо­збереження.
Сотні дитячих ноу-хау мають авторські свідоцтва й патенти.
– Але кількість патентів – лише «верхівка піраміди», – каже Станіслав Довгий. – Розробки наших вихованців ми представляємо на всеукраїнських конкурсах і виставках. На думку експертів, рівень винаходів дуже високий. На порядку денному – впровадження цих новацій у життя.

Хто кого шукатиме

Для співпраці бізнесу й «малої науки» в Києві буде створений Центр «ТеоПракс». «Освіта України» поцікавилась у Стані­слава Довгого, що таке методика ТеоПракс, як саме працюватиме центр. А ще: хто кого шукатиме – замовники винахідників чи навпаки?
Отже, ТеоПракс – це методика викладання й навчання, що допомагає учням, студентам, а також викладачам і навіть професорам застосовувати отримані знання на практиці. Методику розробили німецький професор Петер Айєрер і педагог Дьорте Краузе. Нещодавно вони презентували свій проект у Києві. Розповіли, що до їхнього центру звертаються компанії за технічними розробками. Підприємства дають школярам тематику своїх проблем, а діти пропонують їх розв’язання. Бізнесмени фінансують винаходи, щоб потім упровадити їх у життя.

Із колби – до пляшки

Німецький досвід – цікавезний. Школярі Марк-Графської гімназії міста Карлеруе винайшли машину для відсіювання насіння для фермерів. Сімнадцятирічні учні з гімназії міста Адельсхайм вигадали новий смак напою на замовлення потужного німецького виробника. А три дівчинки-восьмикласниці (14 років!) з гімназії Людвіга Марума придумали нову систему функціонування ліфта. Назвали жартома: «ліфт із кегельбаном». У 2011 році (через рік після винаходу) відома компанія розпочала виробництво новинки.
Винагороди школярів – необов’язково грошові. Член правління фонду «ТеоПракс», експерт-консультант Федерального міністерства освіти і науки Німеччини Петер Айєрер розповів українським колегам, що нагорода може бути і в вигляді екскурсії підприємством, подорожі.
Німці зізналися: експерименти й розробки наших винахідників стали для них справжнім інформаційним відкриттям. Українським дітям є що показати!

Дитячі теми: космос, хімія, біотехнології

Центр «ТеоПракс» в Україні працюватиме при Малій академії наук. Роботу організують за німецьким принципом: підприємство формує замовлення для школярів, наукові керівники створюють команди, які його і виконують.
– Я був у десяти провідних університетах світу, – розповідає Станіслав Олексійович. – Студенти і школярі там працюють у командах і проектах. Коли завершують один проект, розпочинають інший. Деколи тисячі фізиків трудяться в команді над розв’язанням однієї проблеми.
Працювати командно планують і в українському ТеоПраксі. Для початку представлять вітчизняному бізнесові, «чим багаті».
– Гадаю, спочатку ознайомимо промисловців і підприємців з досвідом наших галузевих центрів, – поділився з «Освітою України» робочими планами Станіслав Довгий. – Нині якраз працюємо над їх створенням.
Один з них – аерокосмічний центр Малої академії наук, до створення якого долучилися і Державне підприємство «Антонов», і двадцять фірм і університетів. На базі цього центру ми заснували Українсько-німецький дитячий університет з участю Мюнхенського технічного університету. Наші діти навчаються в Німеччині, німецькі приїздять до нас. Минулого року, наприклад, моделювали космічного робота. Дуже цікава розробка.
Ще один напрям – біотехнології. Разом з підприємствами й інститутами НАН створили Центр біотехнологій. Нашими партнерами є Товариство Макса Планка з Німеччини (серед його вихованців – 17 Нобелівських лауреатів), Геттінгенський університет. Один з Нобелівських лауреатів уже читає лекції українським винахідникам.
Створюємо також Центр хімічних технологій. Упевнений, що наукові розробки цих установ зацікавлять українських промисловців.

Найважче – пояснити підприємцям

Із чого планують почати участь у проекті підприємці? Які напрями будуть пріоритетними? З такими запитаннями ми звернулися до віце-президента УСПП Людмили Жук.
– Найважче буде пояснити промисловцям, навіщо цей проект, – чесно зізнається Людмила Володимирівна. – Поки що такої практики в Україні не було, можна сказати, що люди ментально не готові. Побоююся, що ті, хто змушений вирішувати багато проблем – з податковою, кредитними установами тощо, – сприймуть ініціативу як додатковий «головний біль».
Тому ми почнемо саме із цього – з пояснення. Проведемо круглі столи, конференції, розповімо, що це цілком добровільна справа, вигідна, насамперед, для них самих.
Шукатимемо реальні замовлення й «точки зацікавлено­сті». Коли промисловці побачать перші історії успіху – зацікавляться всі.

Світлана ГАЛАТА, «Освіта України»